споживати — I (що використовувати як їжу, питво), у[в]живати, живитися (чим), заживати, пожиткувати Пор. їсти I, харчуватися 1) II ▶ див. використовувати 1), їсти I … Словник синонімів української мови
споживати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
хіснувати — споживати, використовувати … Лемківський Словничок
поїдати — а/ю, а/єш, недок., пої/сти, ї/м, їси/; наказ. сп. пої/ж; док. 1) перех. Їсти що небудь, споживати їжу. || чого. Споживати певну кількість чого небудь. || тільки док., без додатка. Прийняти їжу. || тільки недок. З їдаючи, винищувати (про птахів,… … Український тлумачний словник
їсти — I (приймати їжу), споживати, спожити, живитися, у[в]живати, у[в]жити, поживлятися, поживитися, кусати, жувати, ремиґати, трапезувати, їстоньки незм., їсточки незм.; припадати, припасти (до чого); наминати, у[в]минати, у[в]м яти, молотити, рубати … Словник синонімів української мови
Паронимия — (от др. греч. παρα приставка со значением смежности, ὄνομα «имя») сходство слов паронимов по форме при различии по смыслу. Также обычно ошибочное употребление одного из них вместо другого. Например адресат адресант … Википедия
автотрофія — ї, ж. Здатність певних організмів споживати неорганічні речовини у процесі фотосинтезу чи хемосинтезу та синтезувати органічні сполуки … Український тлумачний словник
брусувати — у/ю, у/єш, недок., діал. Їсти, споживати виключно суху їжу … Український тлумачний словник
живитися — живлю/ся, жи/вишся; мн. жи/вляться; недок. 1) Забезпечувати свій організм поживними речовинами; харчуватися. || Їсти. || чим. Уживати в їжу, споживати. 2) біол. Засвоювати необхідні для організму поживні речовини. 3) Забезпечуватися тим,… … Український тлумачний словник
заживати — I а/є, недок., зажи/ти, иве/, док. Загоюватися, виліковуватися, ставати здоровим. || Затягуватися шкірою, зарубцьовуватися (про рану). II а/ю, а/єш, недок., зажи/ти, иву/, иве/ш, док., перех., розм. 1) Споживати, їсти, пити що небудь постійно,… … Український тлумачний словник